30 жовтня голова Івано-Франківської обласної ради, член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Ігор Олійник та заступник голови облдержадміністрації Володимир Шкварилюк візьмуть участь у засіданні Ради “Карпатського Єврорегіону”, що пройде в Ужгороді, де обговорять екологічну ситуацію в Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення. Про це сьогодні, 24 жовтня, власкору ЗІКу повідомили у прес-службі голови облради.

Засідання Ради Карпатського єврорегіону проведе її голова, член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, голова Закарпатської облради Михайло Кічковський. Мова йтиме про напрацювання окремої операційної “Карпатської програми” Європейського Союзу для її фінансування на 2013-2020 роки; про голошення 2009-го Роком Карпат; про організацію міжнародного фестивалю “Карпатська ватра” за участю творчих колективів національностей, які проживають на території Карпатського єврорегіону. Доповідатимуть генеральний секретар Асоціації “Єврорегіон Капати-Польща” Давід Ласек та голова Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна” Володимир Горбовий.

Голова Міжнародного секретаріату МА “Карпатський Єврорегіон” Бригіта Ласло-Майор розповість учасникам засідання Ради про діяльність робочих комісій. Передбачається затвердити постійних представників національних представництв.

Довідка ЗІКу.

Перші єврорегіони виникли у Західній Європі як один із способів зміцнення довіри і взаємопорозуміння між націями після Другої світової війни. Перенесення явища єврорегіонів у Центральну і Східну Європу відбулося з ініціативи Інституту "Схід-Захід", що працює в напрямку запобігання конфліктних ситуацій та зміцнення демократії і добробуту.

У березні 1993 року Інститут організував зустріч лідерів регіонального і державного рівнів Угорщини, Польщі, Словаччини та України, на якій було створено Карпатський єврорегіон, що став першим єврорегіоном за межами Західної Європи. У 1994 році до Карпатського єврорегіону приєдналася Румунія.

Починаючи з 1993 року, за сприяння Ради Карпатського єврорегіону було відкрито нові пункти перетину кордонів, розроблено плани з раціоналізації міжрегіонального транспортного сполучення, активно велася робота зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі і туризму. Рада Карпатського єврорегіону дотримується принципу: різноманіття мов, культур і традицій, наявних в регіоні, є перевагами, які слід розвивати в майбутньому, а не недоліками, з якими треба боротися.

Населення Карпатського єврорегіону становить 16 млн, найбільша і найвразливіша частина якого проживає у малих містечках і селах. Хоча середній показник рівня безробіття у 5-ти країнах складає 10-20%, на території Карпатського єврорегіону цей показник - 15-30%, а у багатьох ізольованих мікрорегіонах- до 90%.

Попри те, що природний приріст на території Карпатського єврорегіону є одним з найвищих в Європі, кількість населення зменшується на 10 тис. осіб щорічно, головним чином внаслідок еміграції та привабливості працевлаштування у великих містах інших держав.

У Карпатському єврорегіоні є багаті поклади природних ресурсів, чимала культурна і архітектурна спадщина, порівняно велика кількість університетів і науково-дослідних центрів. Велика частина території регіону століттями належала до монархії Габсбургів - до 1918 року, була відома умілими майстрами і виробництвом сільськогосподарської продукції.

За матеріалами: www.zik.com.ua